Ми навчилися цінувати кожен момент
Олена Гуранда – засновниця та дизайнерка українського бренду GURANDA, поділилася з нами своїми особистими переживаннями пов'язаними з війною в Україні, творчими планами та натхненням, яке вона черпає для продовження свого бізнесу в умовах сьогоднішніх реалій
Якби я на 100% знала, що ранок 24 лютого 2022 року буде саме таким я б обов'язково зробила…
Я обов'язково спробувала б захистити близьких, щоб дітям не довелося переживати цей весь жах, жити в підвалі, слухати вибухи, засипати і прокидатися з почуттям страху.
Страх, хвилювання, розчарування… як боротися з цим?
Просто не складати руки, жити з вірою та надією, і не давати ситуації знищити себе морально. Якоїсь миті я зрозуміла, що потрібно сконцентрувати увагу на тому, що приносить радість, щоб не поринути в цей стан остаточно. Тому віддавала всю себе роботі, головне завдання було не дати бренду померти.
Мій внутрішній стан сьогодні…
Бойовий
Найважливіше, що потрібно усвідомити всім людям без винятку…
Що жодна біда не можуть зламати нас, ми можемо продовжувати жити на повну, незважаючи на різні негаразди. Саме цю ідею я вклала у нову колекцію нашого бренду.
Війна ще не закінчена, але я вже навчилася…
Навчилася не боятися труднощів та зберігати спокій у будь-яких ситуаціях. Звичайно, війна багато змінила у нашому бізнесі і запускати бренд після перерви було складно – майже відразу виникла проблема з логістикою через окупацію Херсона. Зараз потік проблем наростає, але я впевнена, що потрібно трішечки терпіння, наполегливої праці і все вдасться.
Чому варто навчитися людству на українському прикладі зараз?
Думаю, згуртованості. Перемогти можна лише тоді, коли ви працюєте, як єдиний організм. Ну і звісно, працездатності. Те, як кожен бізнес-проект допомагає зараз країні - вражає.
Табу тем для мене сьогодні це ..
Теми відчаю та смутку у всіх проявах, оскільки саме ці теми вводять у депресію і людина "опускає руки" а це початок кінця для самої людини...
Мій бізнес сьогодні…
Зараз ми перемістили виробництво на захід України, першою та найважливішою справою виявилося знайти гарне обладнання, матеріали, ну і, звичайно ж, швачок, щоб якість не постраждала через дислокацію. Все, на чому і з чим ми працювали, залишилося у Херсоні, тож довелося починати все з нуля. Пізніше, як я казала раніше, почалися проблеми з логістикою, адже доставки з Європи обірвалися, склади із запасами спустошуються, тому шукаємо нових шляхів. Нам важливо налагодити цей процес, адже закінчується фурнітура, а вона становить важливу частину наших виробів - всі вони розшиті прикрасами вручну. Також ми зараз усіма зусиллями намагаємось вивести бренд на світовий рівень, щоб про українських дизайнерів говорили у всіх куточках світу. Ми мали зробити показ колекції AW22-23 у Парижі в березні в рамках виставки Tranoi, ми доклали багато зусиль на підготовку заходу, але, на жаль, не змогли взяти участь. Але я впевнена, що все ще попереду, незважаючи на те, що кількість українських магазинів, де представлений наш бренд скоротилася, ми поставили собі за головне завдання вийти на світовий ринок та популяризувати українську фешн індустрію.
Мої особисті риси характеру, які мені допомагають у житті та бізнесі…
Це явно завзятість, працездатність та віра у світле майбутнє. Ну і, звичайно ж, уміння надихатися, зараз моїм головним ресурсом стали українські жінки – гарні, сильні, мудрі та волелюбні.
"Перемогти можна лише тоді, коли ви працюєте, як єдиний організм"
Що потрібно зробити, щоб війни у світі припинилися назавжди?
Позбавиться ненависті і злості, бажання поневолити весь світ. Негатив – ніколи не був шляхом до успіху.
Зараз найкращий час, щоб…
Жити. Ми навчилися цінувати кожен момент, тому не варто опускати руки, а тільки йти вперед, наповнювати світ любов'ю та красою. Що ми й намагаємось робити нашим одягом.
