ВІЙНА ПОКАЗАЛА ЯКА МИ СИЛЬНА ДУХОМ НАЦІЯ


Елена Вишнякова у проекті "Гучніше" / Стоп війна - Мир Україні

Бізнес-леді, засновниця кількох міжнародних освітніх проєктів, серед яких «Ukrainian Global School» та «Кудрявський», почесний консул Латвійської Республіки у Чернігові, психолог, мати чотирьох дітей - Олена Вишнякова приєдналася до медіа-проєкту "Гучніше" та поділилася своїми думками про найболючішу тему сьогодення - війну в Україні...



Якби я на 100% знала, що ранок 24 лютого 2022 року буде саме таким я б обов'язково зробила…

Коли в тебе велика родина і багато дітей, то завдяки інтуїції чи здоровому глузду інстинкт самозбереження загострюється. Були передумови та прямі попередження, що таки може початися війна. Тому наша родина прийняла рішення цей небезпечний період перечекати за кордоном. До того ж мали заплановану відпустку. І проаналізувавши ситуації, вирішили не бути в Україні. Як бачимо зараз, це було важливим і правильним рішенням.

Що б я зробила? В цей день, 24 лютого, ми святкували мій день народження у родинному колі. Близькі були поряд. Якщо я б знала, що ранок буде саме таким, то влаштувала б більш масштабне свято та запросила б усіх своїх друзів, їхніх дітей, щоб ми разом були у безпеці. Адже війна зламала чимало доль. Я дуже вдячна, що мої діти не чули ані звуку сирен, ані вибухів. Це головне, а все інше наживне.

Страх, хвилювання, розчарування… як боротися з цим?

Ми прокинулись 24 лютого не від звуків сирен чи вибухів, а від повідомлень, що надсилали друзі: “Це почалося!”. Наша родина перебувала у безпечному місці. Але це страх, паніка, травма, горе… Багато втрат неможливо буде заповнити. Рятує те, що ми разом і можемо підтримувати один одного. Не буду казати про наші переживання, адже це неможливо порівнювати з тим, через що довелося пройти родинам, які опинилися в епіцентрі цього жахіття. Психологічно торкнулося дуже глибоко і життя розділилося на “до і після”.

Мій внутрішній стан сьогодні це…

Мабуть, завдяки генетиці, або я така людина, та критичні ситуації спонукають мене до ще більшої зібраності. В кризові моменти відчуваю більше готовності діяти та ясно мислити. Відкидається все непотрібне і ти концентруєшся на тому, що треба зробити тут і зараз.

Зараз наша родина знаходиться у статусі біженців в іншій країні й ми розуміємо — у нас немає дому. Неможливо за раз організувати своє повсякденне життя, знайти для себе новий дім, коло спілкування. Це все займає час. Зараз я відчуваю концентрацію на найголовніших речах. Покрокове планування та реалізація. Немає часу на мрії — є час діяти, щоб моя родина була у безпеці, вижив мій бізнес та люди, за яких я несу відповідальність відчували себе добре.



Елена Вишнякова у проекті "Гучніше" / Стоп війна - Мир Україні


Найважливіше, що потрібно усвідомити всім людям без винятку…

Кожна людина і кожна країна може розраховувати лише на себе, на свої сили, можливості та мудрість. Людина і суспільство, що піддається маніпуляції і вірить у якісь фантазії, піддає себе ризику. Будь мудрим, думай, аналізуй і не розраховуй на чиюсь допомогу. Цьому ми маємо навчити своїх дітей. Не розраховуй, що хтось прийде і щось дасть, виходь із того, що ти маєш. Все інше — думки вголос. Не всі казки справджуються.

Війна ще не закінчена, але я вже навчилася…

Коли наші бабусі і дідусі промовляли тости “За мир!” для нашого покоління вони були незрозумілі. Ми вважали, що мир нам гарантований, що в сучасній Європі не може бути інакше. Та зараз ми розуміємо, що мир далеко не гарантований. І світ змінився — став непередбачуваний: пандемія, війна… що далі? І ми повинні вчитися жити у цьому зовсім непередбачуваному світі, в якому немає гарантій — ані особистої безпеки, ані особистої свободи, ані особистих можливостей. І ми повинні вчити, розуміти, навчатися жити в такому світі та здобувати нові актуальні навички та вміння.

Чому варто навчитися людству на українському прикладі зараз?

Все може статися. Ніде ти не можеш відчувати себе у безпеці. Домовленості можуть не виконуватися — як у житті, так і на політичній арені. Світ жаліє Україну. Та жаліти завжди просто, а надати реальну допомогу — це складніше. Треба взяти на себе відповідальність.

Схоже на те, як на вулиці хуліган нападає на дівчину чи дитину і більшість просто йде повз. Вони дуже співчувають. Хтось потім не спить і розуміє, що міг втрутитись та допомогти. Більшість із них хороші люди й могли врятувати дівчину. Але пройшли мимо. Хтось побоявся агресії, що йому буде неприємно. Така модель працює і на вулиці, і в політиці. Зараз ми у ролі тої дівчини.

Війна показала наскільки ми можемо бути згуртовані і яка ми сильна духом нація. Ми тримаємо удар і даємо відсіч, та не все в наших силах. Нам було б набагато безпечніше відчувати себе в європейській спільноті, в ЄС. На кожну силу має бути протидія! Та сьогодні цього не відбувається. І всі ми живемо в такому світі.

Табу тем для мене сьогодні це ..

Як у психолога у мене немає табуйованих тем для спілкування. Я можу вислухати думку будь-кого, зрозуміти його логіку, мотиви. Є якісь прийнятні та неприйнятні для мене речі. Це скоріш не табу для мене, але я захоплююсь наскільки можна у величезній країні шляхом продуманої роботи журналістів та медіа змінювати менталітет, перегортати факти з ніг на голову — і створювати абсолютно іншу реальність, у якій живуть люди. Це соціальна психологія, нейролінгвістичне програмування… Приклад того як психологію можна використовувати як на користь, так і на шкоду. Ця технологія як ядерний ресурс. Можна створити ядерну зброю або отримати мирну енергію. Психологія і методи впливу в одній ситуації можуть принести добро, та зараз — це абсолютне зло.



Елена Вишнякова у проекті "Гучніше" / Стоп війна - Мир Україні


Мій бізнес сьогодні…

Завдяки досвіду ковідного 2020 року мій освітній бізнес вже протестував онлайн-освіту. Сьогодні онлайн-технології вже відпрацьовані, і ми легко перейшли на онлайн. Складно зараз ставити якісь плани, але ми повністю готові функціонувати як онлайн-школа в майбутньому. Існує можливість перепрофілювання.

На жаль наша школа постраждала від ракетного удару по сусідніх будинках. Ми це можемо відновити в короткий термін, якщо ситуація дозволить працювати будівельникам. У нас дуже дружній колектив. Дайте нам лише мирне небо над головою.

Стосовно моєї другої роботи (почесного консульства - прим. ред) — консульство знаходиться в Чернігові і, на жаль, воно не працює. Ми робимо, що можемо на своєму місці.

Коли розпочалася війна ми були в шоці та якомусь заціпенінні. Було незрозуміло що робити. Але минув час — і від регулювання власним бізнесом ми перейшли до гуманітарних програм. Ми відкрили двері для всіх дітей України. Можна безкоштовно приєднатися до наших уроків.

Ukrainian Global School завжди плекав міжнародні контакти. І зараз всі ці контакти працюють на підтримку. Наприклад, Університет Бен Гуріона (Ізраїль) готовий прийняти студентів абсолютно безкоштовно на ряд програм. Так само свої програми пропонують наші партнери з Англії та Сінгапуру. Я дуже вдячна. Ми відчуваємо підтримку і це дуже приємно.

Мої особисті риси характеру, які мені допомагають у житті та бізнесі…

Спокій та готовність діяти у стресовій ситуації. Коли стрес не паралізує, а спонукає і змушує концентруватися на головному — на важливому.

Що потрібно зробити, щоб війни у ​​світі припинилися назавжди?

Про це можна багато говорити. Але здається, що війна це якась фізіологічна необхідність людського організму. Є час будувати і є час руйнувати. Тому, мабуть, лише зі зникненням людства, зникнуть і всі війни. Можливо, я помиляюся. Але ми бачимо, що ніякі підписані меморандуми не працюють.Україна підписала подібний меморандум і втратила ядерну зброю. Інші країни на прикладі України можуть бачити, що це не є гарантією безпеки.

Зараз найкращий час, щоб…

Щоб подумати про те що є найважливішим. Зараз багато людей втратили свої домівки, близьких людей і родичів, майно, друзів. Життя перевернулося догори дригом і потрібно його будувати наново. Для когось це буде легше, для когось важче. У кожного є свій шлях, але ми рухаємося в одному напрямку — відновлення, відкидання зайвого та концентрація на необхідному.

І нашій країні потрібно думати про посилення своїх оборонних можливостей. Посилювати їх. Адже розраховувати можемо лише на себе. Так і кожному із нас треба розуміти що іще у своїй особистості ми можемо посилити, щоб мати ресурс переживати й такі стресові часи. Відновлювати зруйновані будинки, долі, серця. Будувати все наново, щоб отримати щось красивіше, сильніше, якісніше. Від дна завжди можна відштовхнутися. Коли все закінчиться, можливо, ми по-іншому подивимося на себе і на свою країну. Будемо якісніше боротися із корупцією, будувати якісніші будинки, створювати більш якісні відносини з оточенням і самими собою.


Підписатись на Olena Vyshnyakova в Instagram

РЕДАКЦИЯ

РЕКЛАМА

КОНТАКТЫ

© FPOST MAGAZINE 2015. Все права защищены.

FPOST в социальных сетях: 

  • Grey Facebook Icon
  • Grey YouTube Icon
  • Grey Pinterest Icon
  • Grey Instagram Icon

 *FPOST-ONLINE работает в тестовом режиме, приносим свои извинения за возможные технические заминки.

FPOST LOGO